Музичні заняття – це основна форма музичного виховання у дитячому садку, які є систематичними і спрямовані на всебічний розвиток дошкільників та формування їхніх музичних здібностей. Плануючи музичні заняття, музичні керівники обов’язково враховують вікові особливості дітей, зокрема їхню розумову, фізичну та емоційну підготовленість до того матеріалу, який планується подавати.

Окрім того передбачається, що у ході заняття потрібно:

     а)виконати всі види діяльності з дітьми;

     б)витримати наступність щодо засвоєння навичок, розучування музичного матеріалу;

     в) імпровізувати відповідно до ситуацій, які складаються.

Музичні заняття  вміщують музично – виконавську діяльність, «музичну скриньку» та музично – ритмічні рухи.

Найдоступніший вид музично – виконавської діяльності, - це спів, де інструментом є голос, дарований усім природою. Спів відіграє важливу роль не лише в музичному, а й у загальному розвитку дитини. Прослуховування слів та фраз на диханні покращує дитячу вимову, зміцнює легені, активізує  обмінні процеси. Тому вокальні вправи та ігри  широко використовують в своїй роботі не лише музичні керівники, а й логопеди.

Підрозділ слухання музики недаремно називаємо «Музична скринька». Під час музичних занять чарівна «музична скринька»  щоразу відкриває дітям таємниці як української народної музики, так і музики інших народів світу, захоплює спадщиною класичної музики та авторів, які писали музику для дітей у різні часи.

Музично – ритмічні рухи, а саме - забави, хороводи, вправи, ігри, таночки – найбільш доступний вид діяльності,  під час якого діти   діють активно, а музичний керівник,  граючись, рухаючись разом з гуртом, виступає за ведучого  та організовує дітей. І наскільки естетично виразно, щиро й невимушено він поводиться – так само будуть діяти й діти. Вони дуже чутливо наслідують міміку, пластику, емоційну виразність і точність рухів. Головне для нас, щоб діти раділи цим рухам і відчували задоволення. Якими б наївними та смішними  ці рухи  не здавалися,  але дуже важливо підтримувати дітей в їхніх  творчих проявах.   Малюки  люблять втілювати в образах  взаємовідносини між собою: «веселі подружки», «день народження». Використовуємо  ці завдання   не тільки на музичних заняттях,  а й  під час ігрової діяльності,   на прогулянці. Музичні рухи – це сприятливе підґрунтя для творчості дітей.  Головне, щоб, супроводжуючи музику, музичні рухи виражали її образний зміст.

Спів – це форма почуттів, тому навчити дітей співати – першочергове завдання, яке  стоїть перед   музичними керівниками. З першої зустрічі ми стаємо для своїх вихованців своєрідними майстрами, які своїми знаннями та смаком, душею та серцем, словом та діями прагнуть формувати найважливіші навички співу:

 правильне   дихання;

 м’яку «атаку» звука;

 округлене («пролітне») звучання голосу;

 чітку артикуляцію та   дикцію;

 чистий і злагоджений спів в унісон.

Спів благотворно впливає на духовний та фізичний стан дитини. Він не лише приносить насолоду тому, хто співає, а й розвиває і вдосконалює його слух та дихальну систему. Це один з найулюбленіших видів діяльності дітей. Це можливість виразити свої емоції, передати найтонші відчуття і переживань. Діти завжди з нетерпінням чекають вивчення нових пісень. Тому,  аби наші малюки не втратили інтерес до співу,  ми ретельно підбираємо вокальну програму.